nubip-logo.png

mona.jpg

kmkdka_banner_facebook-330x106.png

lin.jpg

Національна гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

Практичне навчання в коледжі

       Стратегічними напрямами розвитку аграрної освіти є досягнення збалансованості між попитом і пропозицією фахівців на ринку праці; розширення можливостей доступу для одержання вищої освіти; запровадження системи безперервної освіти; постійна робота з науково-педагогічними і педагогічними працівниками; суттєве поліпшення науково-методичного забезпечення; збереження і зміцнення навчально-матеріальної бази.
       Найважливішим напрямом роботи аграрних вищих навчальних закладів є оптимальне врахування зміни структури виробництва, типу власності підприємства під час визначення змісту навчання і практичної підготовки.
       Це зобов'язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті. Водночас участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних знань, а не втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості.
       Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників мають бути застосовані і практично використані, тобто випускники - працевлаштовані. Сьогодні змінилася парадигма освіти і це вже розуміють студенти. Майбутнє працевлаштування, у першу чергу, залежить від студента, його знань, умінь, мобільності, готовності навчатися впродовж життя.
       Навчання в коледжі стимулює самостійність молодої людини, що в кінцевому результаті сприятливо впливає на розумові здібності та риси особистості. Чітко окреслена мета, вільна від зайвого опікування навчальна робота стимулює вироблення гнучкого творчого стилю мислення, потреби в самодостатності.
Сучасні технології в сільському господарстві, інформатизована соціальна сфера потребують фахівця з освітою як мінімум на рівні технікуму чи коледжу, спеціаліста з достатньою професійною підготовкою, практично зорієнтовану людину, яка вміє і теоретично розмірковувати, і практично матеріалізувати задумане.
       Відповідно до сучасних вимог фахівець повинен володіти уміннями, прийомами і методами впровадження передової технології, забезпечувати оптимальний режим роботи технологічного устаткування, постійно поглиблювати свої знання з економіки, маркетингу, права, уміти налагоджувати юридичні відносини з керівниками підприємств, банків, з податковими органами: бути готовим очолити господарство або його підрозділи, займатися підприємницькою діяльністю; володіти кількома робітничими професіями і при потребі підтвердити свої вміння на ділі.
       Тому підготовка молодшого спеціаліста-аграрія в Рівненському державному аграрному коледжі відбувається у нерозривній єдності виробничого і навчального процесів і втілюється в різних видах практик, які становлять більше 60% всього змісту навчання.
       Сьогодні з використанням комп'ютерної техніки реальним стає забезпечення зв'язку між окремими предметами, темами, з виходом на освітньо-кваліфікаційні характеристики.
       В РДАК для цього створені всі умови. Студенти всіх спеціальностей проходять навчальну практику з інформатики і комп'ютерної техніки в 11 лабораторіях, оснащених 190 комп'ютерами. Висока забезпеченість ПК (19 комп'ютерів на 100 чоловік) дає змогу якісно оволодіти знаннями і здобути професійні навички за допомогою комп'ютерної техніки.
       Всі студенти коледжу мають можливість пройти трьохмісячний курс навчання і отримати професію "Оператор комп'ютерного набору".
Оскільки агропромисловому виробництву притаманні певні особливості як у виробничому процесі, так і в підготовці кадрів, чинним законодавством селу надані певні пріоритети та пільги з цих питань. Галузь практично виступає замовником-споживачем фахівців, у ній зосереджено навчальні заклади аграрного профілю. Переважна більшість спеціальностей і спеціалізацій в коледжі мають сільськогосподарський напрям, але тут одночасно готують будівельників, комерсантів, фінансистів, спеціалістів із програмування.
       Процес професійної підготовки молодшого спеціаліста триває від двох до чотирьох років, але є певні труднощі в професійному освоєнні молодшого спеціаліста в умовах реального виробництва, що негативно впливає на показники економічної ефективності виробництва. Тому в коледжі вдосконалюють технології професійного навчання молодшого спеціаліста з метою наближення їх до реальної професійної діяльності, пов'язаної з вирішенням інтегративних виробничих завдань.
       Комп'ютерна практика на 4 курсі формує навички застосування систем автоматизованого проектування (САПР) на основі сучасного програмного забезпечення, яке сьогодні використовується у проектних та підрядних будівельних організаціях різних форм власності:
- програма AutoCAD для створення робочих креслень;
- програмні комплекси „Тендер-Контракт" та „АВК-3" зі створення документації, яка використовується у інвесторських кошторисах, договірних цінах будівельних контрактів та виконанні будівельних робіт.
       Молодшому спеціалісту для успішного вирішення нетипових виробничих завдань потрібно самостійно вибирати зі свого "арсеналу знань" відповідні знання та уміння і в комплексі застосувати їх у конкретних виробничих умовах.
       Наприклад, студенти, що навчаються за спеціальністю "Комерційна діяльність", одержують робочу професію "Продавець з лотка", набуваючи практичних навичок під час навчальної практики в торговельних підприємствах міста: супермаркет "Край", гіпермаркет "Літа", гуртовня "ПАККО".
       Для того, щоб випускники вміли правильно і своєчасно оцінити і спрогнозувати свою професійну діяльність при взаємодії з колективом у процесі регулювання технологічних операцій для проходження виробничих практик направляються на передові переробні підприємства міста і області: ВАТ "Поліссяхліб", ЗАТ "Рівнеборошно", ВАТ "Дубномолоко", ВАТ "Рівнеголовопостач", ВАТ "Рівнеазот".
       Майбутні молодші спеціалісти зі спеціальності "Фінанси" повинні володіти мобільними професійними знаннями, вміннями і навичками, що забезпечуватиме їм можливість без труднощів працювати на будь-якій ділянці того чи іншого виробництва. Тому вони проходять переддипломну практику в банківських установах, КРУ, Районних фінансових відділах, Державній податковій адміністрації, органах Держказначейства.
Мета навчання у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації - передусім підготовка спеціалістів до виконання конкретних виробничих обов'язків.
       Для проходження навчальної практики з бухгалтерського обліку викладачами комісії облікових дисциплін розроблено наскрізну задачу, яку студенти виконують впродовж 216 аудиторних годин.
Навчальна практика проводиться на посадах облікових працівників в умовах, максимально наближених до виробничих, з використанням бухгалтерських документів господарства, підготовлених викладачами відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та застосування програми 1С "Підприємство" та настройки для сільськогосподарських підприємств МКМ "Фермер".
       Послідовне виконання операцій відповідно до посадових обов'язків охоплює весь цикл облікових робіт та дає повну уяву про роботу бухгалтерії і взаємозв'язок її відділів.
Для підвищення якості підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю "Бухгалтерський облік" важливе значення має правильна організація переддипломної практики студентів.
       Переддипломна практика проводиться відповідно до вимог Положення про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах на підприємствах з відповідною технологією обліково-обчислювальних робіт та бухгалтерського обліку.
       Керівництво практикою здійснюють викладачі спеціальних дисциплін, які періодично перевіряють хід практики, надають студентам необхідну методичну допомогу.
Після закінчення практики студенти подають звіт-щоденник, який захищають, і отримують оцінки.
У ринкових умовах особливо слід враховувати прогностичний характер змісту навчання, який повинен відображати в навчальній інформації тенденції розвитку галузі: освоєння сучасної техніки та технології форм та методів господарювання підприємств галузі. Суть прогнозування змісту навчання передбачає еволюцію розвитку всіх компонентів виробничої діяльності. Прогностичний характер змісту навчання повинен передбачати також відображення в навчальній інформації сучасних напрямів господарювання, різних типів виробничих підприємств з будь-якою формою власності.
       Для якісного проведення практичних занять і навчальних практик на юридичному інформаційно-пошукова система "Консультант", "Ліга-Закон". Для набуття практичних навичок роботи з юридичними документами є перелік типових документів в АРМ "ЮРИСТ+".
Переддипломну практику майбутні правознавці проходять в суді, прокуратурі, управлінні юстиції, управлінні державної судової адміністрації, територіальному відділенні Антимонопольного комітету.
Практичне навчання на відділенні програмування відповідає вимогам сьогодення. Це є набуття та вдосконалення практичних навичок з будови персонального комп'ютера, розробка та впровадження прикладного програмного забезпечення.
       Оскільки масова підготовка фахівців, орієнтованих на діяльність у досить вузькій галузевій сфері, вже не відповідає умовам ринкової економіки, аграрна освіта пішла шляхом створення навчально-практичних центрів, де студенти проходять практику. В Рівненському державному аграрному коледжі створено Регіональний навчально-практичний центр із землевпорядкування.
       Навчальні практики на землевпорядному відділенні проходять із застосуванням новітніх геоінформаційних технологій, які пов'язані із супутниковим та наземним отриманням топографічних даних. А результатом їх обробітку є створення сучасних цифрових ГІС-карт земної поверхні, графічні зображення яких виводяться на друк з використання принтера та плотера.
Для проходження переддипломної практики студенти, що навчаються зі спеціальності "Землевпорядкування", направляються в Рівненське міське управління земельних ресурсів, ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", районі відділи земельних ресурсів.
       Отже, організація практичного навчання в РДАК відповідає сучасним вимогам і готує молодших спеціалістів аграрної галузі, які володіють системою інтегрованих умінь, і здатні вирішувати складні виробничі завдання в умовах ринку.